РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ[НАРІ́ЗУВАТИ], КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ[ТНУ́ТИ], КРЕ́МСАТИрозм., КАРБУВА́ТИзаст.; БАТУВА́ТИрозм. (великими шматками); ЧИ́КАТИрозм., ЧИКРИ́ЖИТИрозм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). - Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); [Настя:] Сьогодні визвірився [Хома], кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); - Дозволь чикнути собі на пам’ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).

РОЗРІ́ЗУВАТИ[РОЗРІЗА́ТИ] (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ[ПЕРЕРІЗА́ТИ], РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИрозм.,РОЗБАТО́ВУВАТИрозм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИрозм. (різким рухом, з силою). - Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти[розітну́ти], розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м’ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).