розбалуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розба́луватися, розба́луватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розба́луймося, розба́луймось | |
| 2 особа | розба́луйся, розба́луйсь | розба́луйтеся, розба́луйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розба́луюся, розба́луюсь | розба́луємося, розба́луємось, розба́луємся |
| 2 особа | розба́луєшся | розба́луєтеся, розба́луєтесь |
| 3 особа | розба́лується | розба́луються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розба́лувався, розба́лувавсь | розба́лувалися, розба́лувались |
| жін.р. | розба́лувалася, розба́лувалась | |
| сер.р. | розба́лувалося, розба́лувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розба́лувавшись | ||