розбалуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розба́луваний | розба́лувана | розба́луване | розба́лувані |
| родовий | розба́луваного | розба́луваної | розба́луваного | розба́луваних |
| давальний | розба́луваному | розба́луваній | розба́луваному | розба́луваним |
| знахідний | розба́луваний, розба́луваного | розба́лувану | розба́луване | розба́лувані, розба́луваних |
| орудний | розба́луваним | розба́луваною | розба́луваним | розба́луваними |
| місцевий | на/у розба́луваному, розба́луванім | на/у розба́луваній | на/у розба́луваному, розба́луванім | на/у розба́луваних |