розбалансувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розбалансува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбалансу́ймо
2 особа розбалансу́й розбалансу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбалансу́ю розбалансу́ємо, розбалансу́єм
2 особа розбалансу́єш розбалансу́єте
3 особа розбалансу́є розбалансу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбалансува́в розбалансува́ли
жін.р. розбалансува́ла
сер.р. розбалансува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розбалансо́ваний
Безособова форма
розбалансо́вано
Дієприслівник
розбалансува́вши