розбалансований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбалансо́ваний розбалансо́вана розбалансо́ване розбалансо́вані
родовий розбалансо́ваного розбалансо́ваної розбалансо́ваного розбалансо́ваних
давальний розбалансо́ваному розбалансо́ваній розбалансо́ваному розбалансо́ваним
знахідний розбалансо́ваний розбалансо́вану розбалансо́ване розбалансо́вані
орудний розбалансо́ваним розбалансо́ваною розбалансо́ваним розбалансо́ваними
місцевий на/у розбалансо́ваному, розбалансо́ванім на/у розбалансо́ваній на/у розбалансо́ваному, розбалансо́ванім на/у розбалансо́ваних