розбалакуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розбала́куватися, розбала́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбала́куймося, розбала́куймось | |
| 2 особа | розбала́куйся, розбала́куйсь | розбала́куйтеся, розбала́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбала́куватимуся, розбала́куватимусь | розбала́куватимемося, розбала́куватимемось, розбала́куватимемся |
| 2 особа | розбала́куватимешся | розбала́куватиметеся, розбала́куватиметесь |
| 3 особа | розбала́куватиметься | розбала́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розбала́куюся, розбала́куюсь | розбала́куємося, розбала́куємось, розбала́куємся |
| 2 особа | розбала́куєшся | розбала́куєтеся, розбала́куєтесь |
| 3 особа | розбала́кується | розбала́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розбала́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розбала́кувався, розбала́кувавсь | розбала́кувалися, розбала́кувались |
| жін. р. | розбала́кувалася, розбала́кувалась | |
| сер. р. | розбала́кувалося, розбала́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбала́кувавшись | ||