розбалакування 1 значення
-1-
іменник середнього роду
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | розбала́кування | |
| родовий | розбала́кування | |
| давальний | розбала́куванню | |
| знахідний | розбала́кування | |
| орудний | розбала́куванням | |
| місцевий | на/у розбала́куванні, розбала́куванню | |
| кличний | розбала́кування* |