розбазікатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[зневажл.]
Словник відмінків
Інфінітив | розбазі́катися, розбазі́катись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розбазі́каймося, розбазі́каймось | |
2 особа | розбазі́кайся, розбазі́кайсь | розбазі́кайтеся, розбазі́кайтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розбазі́каюся, розбазі́каюсь | розбазі́каємося, розбазі́каємось, розбазі́каємся |
2 особа | розбазі́каєшся | розбазі́каєтеся, розбазі́каєтесь |
3 особа | розбазі́кається | розбазі́каються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розбазі́кався, розбазі́кавсь | розбазі́калися, розбазі́кались |
жін.р. | розбазі́калася, розбазі́калась | |
сер.р. | розбазі́калося, розбазі́калось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розбазі́кавшись |