розбагнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розбагни́тися, розбагни́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розбагни́ться | розбагня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розбагни́вся, розбагни́всь | розбагни́лися, розбагни́лись |
| жін.р. | розбагни́лася, розбагни́лась | |
| сер.р. | розбагни́лося, розбагни́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розбагни́вшись | ||