розбагнений 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розба́гнений розба́гнена розба́гнене розба́гнені
родовий розба́гненого розба́гненої розба́гненого розба́гнених
давальний розба́гненому розба́гненій розба́гненому розба́гненим
знахідний розба́гнений розба́гнену розба́гнене розба́гнені
орудний розба́гненим розба́гненою розба́гненим розба́гненими
місцевий на/у розба́гненому, розба́гненім на/у розба́гненій на/у розба́гненому, розба́гненім на/у розба́гнених