розбавлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розба́влений розба́влена розба́влене розба́влені
родовий розба́вленого розба́вленої розба́вленого розба́влених
давальний розба́вленому розба́вленій розба́вленому розба́вленим
знахідний розба́влений розба́влену розба́влене розба́влені
орудний розба́вленим розба́вленою розба́вленим розба́вленими
місцевий на/у розба́вленому, розба́вленім на/у розба́вленій на/у розба́вленому, розба́вленім на/у розба́влених