розбавити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розба́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розба́вмо | |
| 2 особа | розба́в | розба́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розба́влю | розба́вимо, розба́вим |
| 2 особа | розба́виш | розба́вите |
| 3 особа | розба́вить | розба́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розба́вив | розба́вили |
| жін.р. | розба́вила | |
| сер.р. | розба́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розба́влений | ||
| Безособова форма | ||
| розба́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| розба́вивши | ||