розагітовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розагіто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розагіто́вуймо | |
| 2 особа | розагіто́вуй | розагіто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розагіто́вуватиму | розагіто́вуватимемо, розагіто́вуватимем |
| 2 особа | розагіто́вуватимеш | розагіто́вуватимете |
| 3 особа | розагіто́вуватиме | розагіто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розагіто́вую | розагіто́вуємо, розагіто́вуєм |
| 2 особа | розагіто́вуєш | розагіто́вуєте |
| 3 особа | розагіто́вує | розагіто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розагіто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розагіто́вував | розагіто́вували |
| жін. р. | розагіто́вувала | |
| сер. р. | розагіто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розагіто́вувавши | ||