рожнатий 1 значення

-1-
прикметник
[вживається переважно у словосполученні: ’рожнаті сани’]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рожна́тий рожна́та рожна́те рожна́ті
родовий рожна́того рожна́тої рожна́того рожна́тих
давальний рожна́тому рожна́тій рожна́тому рожна́тим
знахідний рожна́тий рожна́ту рожна́те рожна́ті
орудний рожна́тим рожна́тою рожна́тим рожна́тими
місцевий на/у рожна́тому, рожна́тім на/у рожна́тій на/у рожна́тому, рожна́тім на/у рожна́тих