лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив [Левчину], гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко).

2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

як (мов, на́че і т. ін.) живце́м пекти́ся на рожні́. Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т. ін. — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль .. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк).