-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | роді́лля | роді́ллі |
| родовий | роді́ллі | роді́ль, роді́лей |
| давальний | роді́ллі | роді́ллям |
| знахідний | роді́ллю | роді́ль, роді́лей |
| орудний | роді́ллею | роді́ллями |
| місцевий | на/у роді́ллі | на/у роді́ллях |
| кличний | роді́лле | роді́ллі |
Словник синонімів
ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М. Стельмах); Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз - Кожний рік - невістки-роділлі Носять правнуків на показ (І. Вирган); Великі страдницькі очі глянули на нього променистим, потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (З. Тулуб).