родоплемінний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний родоплемінни́й родоплемінна́ родоплемінне́ родоплемінні́
родовий родоплемінно́го родоплемінно́ї родоплемінно́го родоплемінни́х
давальний родоплемінно́му родоплемінні́й родоплемінно́му родоплемінни́м
знахідний родоплемінни́й родоплемінну́ родоплемінне́ родоплемінні́
орудний родоплемінни́м родоплемінно́ю родоплемінни́м родоплемінни́ми
місцевий на/у родоплемінно́му, родоплемінні́м на/у родоплемінні́й на/у родоплемінно́му, родоплемінні́м на/у родоплемінни́х