ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИКуроч., БА́ТЬКОуроч., ОСНО́ВНИКдіал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам’ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників [товариства] (І. Франко); І. П. Котляревський - зачинатель нової української літератури. - Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

РОДОНАЧА́ЛЬНИК (той, від якого бере початок якийсь рід), ПРЕ́ДОК, ПРАРО́ДИЧ, ПРАБА́ТЬКО, ПРАОТЕ́ЦЬзаст., уроч.,ПРАРОДИ́ТЕЛЬзаст., уроч.З золотих рам на стінах дивились на його давні предки, князі Вишневецькі (І. Нечуй-Левицький); Тепер не знаю і не відаю, Де був я, за якою віддаллю, Та знаю, що мої прародичі Шуміли в цій темнавій обочі (Д. Павличко); Моїх синів враги прогнали, Ярмом все чисто опрягли, Невірні гнізда позвивали, Де наші праотці жили (П. Грабовський); Він був не на самоті з Богом - перед вечірнею, тобто перед відправою, котра, нагадуючи нам про гріхопадіння прародителів, кличе до спокутування гріхів (О. Ільченко).