-1-
іменник чоловічого роду, істота
(родич) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний рода́к родаки́
родовий родака́ родакі́в
давальний родако́ві, родаку́ родака́м
знахідний родака́ родакі́в
орудний родако́м родака́ми
місцевий на/у родако́ві, родаку́ на/у родака́х
кличний рода́че родаки́

Словник синонімів

РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого - той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́розм.,РОДИ́НАрозм., РОДА́Крозм.,БЛИЗЬКИ́Йрозм.,КРЕ́ВНИЙрозм.,КРЕВНЯ́Кдіал., СВОЯ́Крозм.У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок); Латин сей, хоть не дуже близько, А все олимпським був рідня (І. Котляревський); І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко); От недалечко живе Кіндрат. Ще трохи мій і родак (О. Ковінька); Скликав молодий ханенко Рідних, близьких, свояків (І. Франко); Не знайшли ні друзі, ані кревні Рицарського тіла молодого (М. Рильський); Тут у мене повно кревняків (Лесь Мартович).