рогач 3 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)
-2-
іменник чоловічого роду
(довгий дерев’яний держак, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і т. ін; палиця з розвилкою на кінці)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Рога́ч | Рогачі́ |
| родовий | Рогача́ | Рогачі́в |
| давальний | Рогачу́, Рогаче́ві | Рогача́м |
| знахідний | Рога́ч | Рогачі́ |
| орудний | Рогаче́м | Рогача́ми |
| місцевий | на/у Рогачі́, Рогачу́ | на/у Рогача́х |
| кличний | Рога́чу* | Рогачі́* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | рога́ч | рогачі́ |
| родовий | рогача́ | рогачі́в |
| давальний | рогачу́, рогаче́ві | рогача́м |
| знахідний | рога́ч | рогачі́ |
| орудний | рогаче́м | рогача́ми |
| місцевий | на/у рогачі́, рогачу́ | на/у рогача́х |
| кличний | рога́чу* | рогачі́* |
-3-
іменник чоловічого роду, істота
(самець-олень або інший самець з рогами; жук, верхня щелепа якого має форму рога)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Рога́ч | Рогачі́ |
| родовий | Рогача́ | Рогачі́в |
| давальний | Рогачу́, Рогаче́ві | Рогача́м |
| знахідний | Рога́ч | Рогачі́ |
| орудний | Рогаче́м | Рогача́ми |
| місцевий | на/у Рогачі́, Рогачу́ | на/у Рогача́х |
| кличний | Рога́чу* | Рогачі́* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | рога́ч | рогачі́ |
| родовий | рогача́ | рогачі́в |
| давальний | рогачу́, рогаче́ві | рогача́м |
| знахідний | рога́ч | рогачі́ |
| орудний | рогаче́м | рогача́ми |
| місцевий | на/у рогачі́, рогачу́ | на/у рогача́х |
| кличний | рога́чу* | рогачі́* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | рога́ч | рогачі́ |
| родовий | рогача́ | рогачі́в |
| давальний | рогачу́, рогаче́ві | рогача́м |
| знахідний | рогача́ | рогачі́, рогачі́в |
| орудний | рогаче́м | рогача́ми |
| місцевий | на/у рогачі́, рогаче́ві, рогачу́ | на/у рогача́х |
| кличний | рога́чу | рогачі́ |