-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний робо́чий робо́ча робо́че робо́чі
родовий робо́чого робо́чої робо́чого робо́чих
давальний робо́чому робо́чій робо́чому робо́чим
знахідний робо́чий, робо́чого робо́чу робо́че робо́чі, робо́чих
орудний робо́чим робо́чою робо́чим робо́чими
місцевий на/у робо́чому, робо́чім на/у робо́чій на/у робо́чому, робо́чім на/у робо́чих

Словник синонімів

БУДЕ́ННИЙ (про день - на відміну від святкового або вихідного),БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М. Коцюбинський). - Приходжу в село, день будній, а люди до церкви (М. Коцюбинський); Бувало, приїде в робочий день, пройде по роботі, загляне в контору (І. Ле).
ДІЛОВИ́Й (який стосується суті справи, її реалізації), ПРАКТИ́ЧНИЙ, РОБО́ЧИЙ (сприятливий, корисний для роботи). - Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Шовкопляс); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський); Начальство було в бадьорому робочому настрої (О. Гончар).
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙрідше,ТРУДІВЛИ́ВИЙрозм.,ТРУДОВИ́ТИЙрозм.,ТРУДЯ́ЩИЙрозм.,ТРУДОВИ́Йрозм.,РОБОТЯ́ЩИЙрозм., РОБО́ЧИЙрозм. рідше,БЕРУЧКИ́Йрозм.,БЕРУ́ЧИЙрозм. рідше,ТОВКУ́ЩИЙрозм.,РОБІ́ТНИЙзаст.,РОБУ́ЧИЙдіал.Був Матвій непосидючий і працьовитий, завжди собі якусь роботу знайде (І. Цюпа); Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (з журналу); Таким чесним і трудолюбним натурам, як Морачевська, хотілося дати народові знань більше, ніж потрібно за програмою (П. Тичина); У Лютенці.. хлопці і дівчата на батьковій шиї не сидять.. Пречудесна молодь, трудолюбива (О. Ковінька); Якщо ти не зібрав добра - Срібла-золота два відра, - Тільки рід зростив трудівливий - Ти щасливий! (В. Бичко); Василь людина наполеглива, трудовита (О. Копиленко); Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий (Т. Шевченко); Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий, усіх його знайомих по шаблі й по коню! (П. Панч); Робочий та ворушкий зроду, він не любив байдикувати та походеньки справляти (І. Нечуй-Левицький); В ділі Шкурупій був гарячий, беручкий, умів постояти за справедливість (Ю. Бедзик); - І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж воно таке до всього зарадне, таке беруче - на що не гляне, те й зробить (С. Васильченко); Товкуща жінка.. лишилася одна з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Ґаздиня не проти весілля, бо хлопець гарний і здоровий, робітний і розумний (казка); Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Руданський). - Пор. 1. охо́чий.

Словник антонімів

БУДЕННИЙ СВЯТКОВИЙ
Який не має святкового вигляду, призначення, робочий, простий, повсякденний, звичайний. Урочистий, ошатний, красивий.
Буденний, а, е ~  святковий, а, е вигляд, день, одяг, одежа. Буденнісвяткові звичаї, клопоти, люди, навички, обіди, сніданки. Буденна праця, труднощі ~  святкові гуляння, веселощі, бенкетування, забави, урочистості.
Святковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу. Вона здавалася розкішним тропічним метеликом, який несподівано вилетів з сірого кокона буденної сукні (З. Тулуб).
Буденно ~ святково, по-буденному ~ по-святковому; робочий ~ святковий Пор. ще: БУДЕНЬ ~ СВЯТО