-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний робо́та робо́ти
родовий робо́ти робі́т
давальний робо́ті робо́там
знахідний робо́ту робо́ти
орудний робо́тою робо́тами
місцевий на/у робо́ті на/у робо́тах
кличний робо́то* робо́ти*

Словник синонімів

ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОКрідко,ВИ́РОБКАзаст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Гуцало); А там - камінь обробляють - точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний); Пужално.. було дороге,.. щедро інкрустоване сріблом та міддю, справжній мистецький витвір (Ірина Вільде); Еней роботу розглядав: На щиті, в самій середині.. Конала муха в павутині, Павук торкав її ногой (І. Котляревський); На стінці.. твір, що виткали ткачі, Полтавська плахта зоряниста (А. Малишко).
ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТАрозм., ПОВЕДІ́НКАрозм.Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). - Пор. 2. ді́яти.
ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНАрозм., ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОКрозм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РАперев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність, заня́ття.
I. СПРА́ВА (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛОрозм., ІНТЕРЕ́Срозм. заст.; СПРАВУ́НОКрозм., ОРУ́ДКАдіал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє - і Тимко, і Орися - були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); - Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); - Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, - це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався [Івоніка].. із своїми справунками (О. Кобилянська). - Пор. I. заня́ття.
ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУДрозм., ТВОРІ́ННЯрозм., ТВО́РИВОзаст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУСжарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Тзаст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); - От.. подарунок [меч і щит] тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); [Джонс:] Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б’є - В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); - Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); - Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Словник антонімів

ПРАЦЬОВИТИЙ ЛІНИВИЙ
Який сумлінно ставиться до роботи, любить працювати, роботящий, працелюбний, трудолюбивий, трудолюбний. Який не любить працювати, ледачий, непрацьовитий, байдикуватий, ледацюга.
Працьовитий, а, е ~  лінивий, а, е дівчина, дядько, зять, клас, людина, невістка, парубок, приятель, родичка, син, студент, тітка, учениця, чоловік, юнак; у навчанні, у роботі, на уроці; вельми, винятково, досить, дуже, заразливо, завжди, зовсім, особливо, повністю, цілком. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, прикидатися, ставати працьовитимлінивим.
В працьовитім колективі всі заможні і щасливі. Лінивому і будень свято. І будень і неділя - лінивому все безділля (Народні прислів’я).
Працелюбний ~ лінивий, працьовитість ~ лінивство //лінощі //ледарство, праця ~ лінь //лінивство, працьовитий (у знач ім.) ~лінюх //лінивий (у знач ім.); роботящий ~ ледачий, трудолюбивий //трудолюбний ~ непрацьовитий, робота ~ ледарювання