ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОКрідко,ВИ́РОБКАзаст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Гуцало); А там - камінь обробляють - точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний); Пужално.. було дороге,.. щедро інкрустоване сріблом та міддю, справжній мистецький витвір (Ірина Вільде); Еней роботу розглядав: На щиті, в самій середині.. Конала муха в павутині, Павук торкав її ногой (І. Котляревський); На стінці.. твір, що виткали ткачі, Полтавська плахта зоряниста (А. Малишко).

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТАрозм., ПОВЕДІ́НКАрозм.Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). - Пор. 2. ді́яти.

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНАрозм., ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОКрозм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РАперев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота - аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби - Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п’ять стипендій (С. Олійник); Ходив [дід] по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). - Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

I. СПРА́ВА (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛОрозм., ІНТЕРЕ́Срозм. заст.; СПРАВУ́НОКрозм., ОРУ́ДКАдіал. (перев. дрібна, незначна справа). Обоє - і Тимко, і Орися - були зайняті господарськими справами (Григорій Тютюнник); - Будете вчити молодь військової справи! (О. Довженко); - Те, що ви солдата жалієте, це добре.. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, - це вже погано (О. Гончар); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира (Панас Мирний); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро убрався [Івоніка].. із своїми справунками (О. Кобилянська). - Пор. I. заня́ття.

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУДрозм., ТВОРІ́ННЯрозм., ТВО́РИВОзаст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУСжарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Тзаст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); - От.. подарунок [меч і щит] тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); [Джонс:] Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б’є - В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); - Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); - Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).