-1-
іменник чоловічого роду
(спосіб) [вживається переважно в орудному відмінку]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний роб  
родовий ро́ба  
давальний ро́бу, ро́бові  
знахідний роб  
орудний ро́бом  
місцевий на/у ро́бі, по ро́бу  
кличний ро́бе*  

Словник синонімів

РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГАрозм., РОБзаст.;ЗАВОДЧА́НИНрозм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙрозм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); - Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, вчительша - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (С. Васильченко).
СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИНв оруд. в. з означ., РОБв оруд. в. з означ.,ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУСкнижн. ПОЧЕРК, МАНЕРА[МАНІ́РАзаст.], МАНІ́Ррозм., ПО́БИТв оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКАрозм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). - Нібито не велика штука дерев’яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його [командувача] голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю - яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. - Поки пішки (М. Стельмах); - Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ["Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного] писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір - покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(робітник) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний роб  
родовий ро́ба  
давальний ро́бу, ро́бові  
знахідний роб  
орудний ро́бом  
місцевий на/у ро́бі, по ро́бу  
кличний ро́бе*  

Словник синонімів

РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГАрозм., РОБзаст.;ЗАВОДЧА́НИНрозм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙрозм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); - Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, вчительша - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (С. Васильченко).
СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИНв оруд. в. з означ., РОБв оруд. в. з означ.,ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУСкнижн. ПОЧЕРК, МАНЕРА[МАНІ́РАзаст.], МАНІ́Ррозм., ПО́БИТв оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКАрозм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). - Нібито не велика штука дерев’яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його [командувача] голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю - яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. - Поки пішки (М. Стельмах); - Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ["Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного] писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір - покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний роб ро́би
родовий ро́ба ро́бів
давальний ро́бові, ро́бу ро́бам
знахідний ро́ба ро́бів
орудний ро́бом ро́бами
місцевий на/у ро́бові, ро́бі на/у ро́бах
кличний ро́бе ро́би