РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГАрозм., РОБзаст.;ЗАВОДЧА́НИНрозм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙрозм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); - Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, вчительша - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (С. Васильченко).

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИНв оруд. в. з означ., РОБв оруд. в. з означ.,ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУСкнижн. ПОЧЕРК, МАНЕРА[МАНІ́РАзаст.], МАНІ́Ррозм., ПО́БИТв оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКАрозм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). - Нібито не велика штука дерев’яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його [командувача] голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю - яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. - Поки пішки (М. Стельмах); - Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ["Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного] писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір - покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГАрозм., РОБзаст.;ЗАВОДЧА́НИНрозм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙрозм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); - Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, вчительша - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (С. Васильченко).

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИНв оруд. в. з означ., РОБв оруд. в. з означ.,ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУСкнижн. ПОЧЕРК, МАНЕРА[МАНІ́РАзаст.], МАНІ́Ррозм., ПО́БИТв оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКАрозм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). - Нібито не велика штука дерев’яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його [командувача] голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю - яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. - Поки пішки (М. Стельмах); - Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ["Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного] писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір - покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).