риштуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | риштува́тися, риштува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ришту́ймося, ришту́ймось | |
| 2 особа | ришту́йся, ришту́йсь | ришту́йтеся, ришту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | риштува́тимуся, риштува́тимусь | риштува́тимемося, риштува́тимемось, риштува́тимемся |
| 2 особа | риштува́тимешся | риштува́тиметеся, риштува́тиметесь |
| 3 особа | риштува́тиметься | риштува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ришту́юся, ришту́юсь | ришту́ємося, ришту́ємось, ришту́ємся |
| 2 особа | ришту́єшся | ришту́єтеся, ришту́єтесь |
| 3 особа | ришту́ється | ришту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ришту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | риштува́вся, риштува́всь | риштува́лися, риштува́лись |
| жін. р. | риштува́лася, риштува́лась | |
| сер. р. | риштува́лося, риштува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| риштува́вшись | ||