рицарювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рицарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рицарю́ймо
2 особа рицарю́й рицарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рицарюва́тиму рицарюва́тимемо, рицарюва́тимем
2 особа рицарюва́тимеш рицарюва́тимете
3 особа рицарюва́тиме рицарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа рицарю́ю рицарю́ємо, рицарю́єм
2 особа рицарю́єш рицарю́єте
3 особа рицарю́є рицарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рицарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рицарюва́в рицарюва́ли
жін. р. рицарюва́ла
сер. р. рицарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
рицарюва́вши