рицарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | рицарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рицарю́ймо | |
| 2 особа | рицарю́й | рицарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рицарюва́тиму | рицарюва́тимемо, рицарюва́тимем |
| 2 особа | рицарюва́тимеш | рицарюва́тимете |
| 3 особа | рицарюва́тиме | рицарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рицарю́ю | рицарю́ємо, рицарю́єм |
| 2 особа | рицарю́єш | рицарю́єте |
| 3 особа | рицарю́є | рицарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| рицарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | рицарюва́в | рицарюва́ли |
| жін. р. | рицарюва́ла | |
| сер. р. | рицарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| рицарюва́вши | ||