-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ри́царський ри́царська ри́царське ри́царські
родовий ри́царського ри́царської ри́царського ри́царських
давальний ри́царському ри́царській ри́царському ри́царським
знахідний ри́царський ри́царську ри́царське ри́царські
орудний ри́царським ри́царською ри́царським ри́царськими
місцевий на/у ри́царському, ри́царськім на/у ри́царській на/у ри́царському, ри́царськім на/у ри́царських

Словник синонімів

БЛАГОРО́ДНИЙ (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. - який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який характеризується безкорисливістю, доброзичливістю, незлопам’ятністю, недріб’язковістю); ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ[РИ́ЦАРСЬКИЙ] (який відзначається високими моральними якостями, що виявляються як самовідданість або як благородство манер, поведінки і т. ін.); ШЛЯХЕ́ТНИЙ (про поведінку, манери, ставлення до кого-небудь і т. ін.). - Ох, які ми сьогодні благородні, - зітхнув Христолобенко, - аж нудно, аж оскома на зубах од благородних слів (Є. Гуцало); Це великодушне й співчутливе ставлення до неї простих людей, їхні щирі слова зворушили серце Македонихи, розжалобили її до сліз (А. Шиян); Довбуш, мов живий, вставав в оповіданнях Юрчика в усій своїй могутній красі, чарівній лицарській вдачі (Г. Хоткевич); Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (О. Гончар); Марися мимоволі задивилась на це обличчя - бліде, чисте, одухотворене... "Є в ньому щось мужнє, шляхетне, воно позначене карбом величі..." (О. Гончар). - Пор. 2. че́сний.
ВВІ́ЧЛИВИЙ[УВІ́ЧЛИВИЙ] (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ’Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙрідше,ОБХІ́ДЛИВИЙрідше,ПОШТИ́ВИЙрозм., УЧТИ́ВИЙрозм. рідко,ЗВИЧА́ЙНИЙрозм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила [мандрівника] вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина - шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб’язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); [Палажка:] Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була [дівчина].. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). - Пор. 1. догі́дливий.
ВВІ́ЧЛИВИЙ[УВІ́ЧЛИВИЙ] (який виражає ввічливість, шанобливість, люб’язність), ЧЕ́МНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЛЮБ’Я́ЗНИЙрідше,ПОШТИ́ВИЙрозм.Регіна не занедбала користати з цих увічливих запросин (І.Франко); Помалу зав’язалась розмова, зовні байдужа, лише ввічлива (Ю. Шовкопляс); Він зразу ж повів далі свою чемну розмову (Ю. Смолич); Ти ґречно вклонилась на ґречне вітання (Леся Українка); Він схилив голову в шанобливому поклоні (О. Полторацький); До того ж, над усім цим панувала ще й молода романтика, рицарський жест (І. Ле); Привітний погляд; Люб’язна посмішка; Легко сковзає перо по паперу, лягають чіткі й поштиві слова (Н. Рибак). - Пор. шанобли́вий.