-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ри́цар ри́царі
родовий ри́царя ри́царів
давальний ри́цареві, ри́царю ри́царям
знахідний ри́царя ри́царів
орудний ри́царем ри́царями
місцевий на/у ри́цареві, ри́царю, ри́царі на/у ри́царях
кличний ри́царю ри́царі

Словник синонімів

ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬуроч.,ВИ́ТЯЗЬпоет., уроч.,РИ́ЦАРрідше.І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л. Дмитерко); Дмитро Іванович [Яворницький] вбачав у Піддубному справжнього звитяжця, лицаря, що був гордістю нашої батьківщини (І. Шаповал); І з кручі біжать уже діти, Сестра, і дружина, і мати, Щоб витязів моря зустріти (М. Нагнибіда); Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (М. Рильський).
ЛИ́ЦАР[РИ́ЦАР]іст. (західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану); ПАЛАДИ́Ніст. (із почту короля). Чує лицар серед бою, Що смертельна рана в грудях, Стиснув панциря міцніше, Аби кров затамувати (Леся Українка); Оточені півколом залізних рицарів, - імператор і його жона (П. Загребельний); Її [поеми Аріосто "Шалений Орландо"] вісь - війна імператора Карла Великого та його паладинів.. з сарацинами (з журналу).