рихтований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рихто́ваний рихто́вана рихто́ване рихто́вані
родовий рихто́ваного рихто́ваної рихто́ваного рихто́ваних
давальний рихто́ваному рихто́ваній рихто́ваному рихто́ваним
знахідний рихто́ваний рихто́вану рихто́ване рихто́вані
орудний рихто́ваним рихто́ваною рихто́ваним рихто́ваними
місцевий на/у рихто́ваному, рихто́ванім на/у рихто́ваній на/у рихто́ваному, рихто́ванім на/у рихто́ваних