рихтицький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ри́хтицький ри́хтицька ри́хтицьке ри́хтицькі
родовий ри́хтицького ри́хтицької ри́хтицького ри́хтицьких
давальний ри́хтицькому ри́хтицькій ри́хтицькому ри́хтицьким
знахідний ри́хтицький, ри́хтицького ри́хтицьку ри́хтицьке ри́хтицькі, ри́хтицьких
орудний ри́хтицьким ри́хтицькою ри́хтицьким ри́хтицькими
місцевий на/у ри́хтицькому, ри́хтицькім на/у ри́хтицькій на/у ри́хтицькому, ри́хтицькім на/у ри́хтицьких