ритований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рито́ваний рито́вана рито́ване рито́вані
родовий рито́ваного рито́ваної рито́ваного рито́ваних
давальний рито́ваному рито́ваній рито́ваному рито́ваним
знахідний рито́ваний рито́вану рито́ване рито́вані
орудний рито́ваним рито́ваною рито́ваним рито́ваними
місцевий на/у рито́ваному, рито́ванім на/у рито́ваній на/у рито́ваному, рито́ванім на/у рито́ваних