ритиця 1 значення

-1-
іменник жіночого роду
(шкіряна ув’язь, яка з’єднує в ціпі бич із ціпильном) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ри́тиця ри́тиці
родовий ри́тиці ри́тиць
давальний ри́тиці ри́тицям
знахідний ри́тицю ри́тиці
орудний ри́тицею ри́тицями
місцевий на/у ри́тиці на/у ри́тицях
кличний ри́тице* ри́тиці*