ритиця 1 значення іменник жіночого роду -1- іменник жіночого роду(шкіряна ув’язь, яка з’єднує в ціпі бич із ціпильном) [арх.]Словник відмінків Словник відмінків відмінок однина множина називний ри́тиця ри́тиці родовий ри́тиці ри́тиць давальний ри́тиці ри́тицям знахідний ри́тицю ри́тиці орудний ри́тицею ри́тицями місцевий на/у ри́тиці на/у ри́тицях кличний ри́тице* ри́тиці*