рипучіший 1 значення

-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рипу́чіший рипу́чіша рипу́чіше рипу́чіші
родовий рипу́чішого рипу́чішої рипу́чішого рипу́чіших
давальний рипу́чішому рипу́чішій рипу́чішому рипу́чішим
знахідний рипу́чіший рипу́чішу рипу́чіше рипу́чіші
орудний рипу́чішим рипу́чішою рипу́чішим рипу́чішими
місцевий на/у рипу́чішому, рипу́чішім на/у рипу́чішій на/у рипу́чішому, рипу́чішім на/у рипу́чіших