МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКАзаст. (неглибока); МИСЧИ́НАрозм. (невелика); МИ́САзаст. (велика); РИ́НКАрозм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКАдіал. (з трохи загнутими досередини вінцями). Як не наївся з миски, то з полумиска не налижешся (прислів’я); Прислуга приносила з кухні великі срібні півмиски, повні знаменито приправленої страви (Б. Лепкий); Під корчем мала дитина. І хліб ще, і огірок та й мисчина (В. Стефаник); З полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються (Марко Вовчок); Жив Гордій бідно, дітей годував картоплею та квашею. Наллє жінка в ринку, обліплять її діти і хлюпаються в ній ложками, як утята в рясці (Григорій Тютюнник); Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно [дитя] Пішли на ярмарок (Т. Шевченко).