римувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | римува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | риму́ймо | |
| 2 особа | риму́й | риму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | римува́тиму | римува́тимемо, римува́тимем |
| 2 особа | римува́тимеш | римува́тимете |
| 3 особа | римува́тиме | римува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | риму́ю | риму́ємо, риму́єм |
| 2 особа | риму́єш | риму́єте |
| 3 особа | риму́є | риму́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| риму́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | римува́в | римува́ли |
| жін. р. | римува́ла | |
| сер. р. | римува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| римо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| римо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| римува́вши | ||