римарювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив римарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   римарю́ймо
2 особа римарю́й римарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа римарюва́тиму римарюва́тимемо, римарюва́тимем
2 особа римарюва́тимеш римарюва́тимете
3 особа римарюва́тиме римарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа римарю́ю римарю́ємо, римарю́єм
2 особа римарю́єш римарю́єте
3 особа римарю́є римарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
римарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. римарюва́в римарюва́ли
жін. р. римарюва́ла
сер. р. римарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
римарюва́вши