-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ри́мар ри́марі
родовий ри́маря ри́марів
давальний ри́мареві, ри́марю ри́марям
знахідний ри́маря ри́марів
орудний ри́марем ри́марями
місцевий на/у ри́мареві, ри́марю, ри́марі на/у ри́марях
кличний ри́марю ри́марі

Словник синонімів

ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАРрозм.,ШО́РНИКрозм.Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешнього лимаря (Л. Юхвід); Вирізьбляє блискавиця Шви на синім полотні. Римар вносить шмат сириці І сідає при вікні (М. Стельмах); [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (М. Кропивницький).