-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ри́льце ри́льця
родовий ри́льця ри́лець
давальний ри́льцю ри́льцям
знахідний ри́льце ри́льця
орудний ри́льцем ри́льцями
місцевий на/у ри́льці, ри́льцю на/у ри́льцях
кличний ри́льце* ри́льця*

Словник фразеологізмів

ри́льце в пушку́ у кого, чиє. Хто-небудь причетний до чогось ганебного, осудливого, злочинного. Згадавши, що в одного з її [трійки] членів теж було в минулому рильце в пушку, Толик намагається пом’якшити оргвисновки (О. Довженко); Авантюрист, дурисвіт!.. Ого, чим тільки не називали його тоді люди, рильця яких були в пушку (Я. Гримайло); Їхали якусь часину мовчки. Тарас був прикро вражений пригодою в нічних Прилуках, а в Олександра рильце було в пушку (Василь Шевчук). ри́ло в пу́хові. — Мовчи, мовчи, — забігалася Параска. — Обоє мовчіть. Який там у дідька суд, коли у всіх рила в пухові (І. Сочивець).