-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ризикува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ризику́ймо
2 особа ризику́й ризику́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ризикува́тиму ризикува́тимемо, ризикува́тимем
2 особа ризикува́тимеш ризикува́тимете
3 особа ризикува́тиме ризикува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ризику́ю ризику́ємо, ризику́єм
2 особа ризику́єш ризику́єте
3 особа ризику́є ризику́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ризику́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ризикува́в ризикува́ли
жін. р. ризикува́ла
сер. р. ризикува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ризико́ваний
Безособова форма
ризико́вано
Дієприслівник
ризикува́вши

Словник синонімів

НАВА́ЖИТИСЯз інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,РІШИ́ТИСЯз інфін. і на що, розм.,ПЕРЕМОГТИ́СЯперев. без додатка, розм.,ПОВА́ЖИТИСЯз інфін., розм.;ВІДВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,НАСМІ́ЛИТИСЯз інфін.,ПОСМІ́ТИз інфін.,ОСМІ́ЛИТИСЯз інфін. і рідше - на що,РИЗИКНУ́ТИ[РИСКНУ́ТИрідше]з інфін.,НАСМІ́ТИ з інфін.,розм.,ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч.,ОБІСМІ́ЛИТИСЯперев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). - Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житисязвичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися[осміля́тися], ризикува́ти[рискува́ти], дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. - Сину!.. (М. Коцюбинський); - Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов’язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців - гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); [Єфрем:] Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).