ригувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ригува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ригу́ймо
2 особа ригу́й ригу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ригува́тиму ригува́тимемо, ригува́тимем
2 особа ригува́тимеш ригува́тимете
3 особа ригува́тиме ригува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ригу́ю ригу́ємо, ригу́єм
2 особа ригу́єш ригу́єте
3 особа ригу́є ригу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ригу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ригува́в ригува́ли
жін. р. ригува́ла
сер. р. ригува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ригува́вши