ригувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | ригува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ригу́ймо | |
2 особа | ригу́й | ригу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ригува́тиму | ригува́тимемо, ригува́тимем |
2 особа | ригува́тимеш | ригува́тимете |
3 особа | ригува́тиме | ригува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ригу́ю | ригу́ємо, ригу́єм |
2 особа | ригу́єш | ригу́єте |
3 особа | ригу́є | ригу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ригу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ригува́в | ригува́ли |
жін. р. | ригува́ла | |
сер. р. | ригува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ригува́вши |