ригнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[вульг.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ригну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ригні́мо, ригні́м | |
| 2 особа | ригни́ | ригні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ригну́ | ригнемо́, ригне́м |
| 2 особа | ригне́ш | ригнете́ |
| 3 особа | ригне́ | ригну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ригну́в | ригну́ли |
| жін.р. | ригну́ла | |
| сер.р. | ригну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ригну́вши | ||