-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний риво́к ривки́
родовий ривка́ ривкі́в
давальний ривку́, ривко́ві ривка́м
знахідний риво́к ривки́
орудний ривко́м ривка́ми
місцевий на/у ривку́, ривко́ві на/у ривка́х
кличний ривку́* ривки́*

Словник синонімів

РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́Врозм. - Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб’ю! - засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Довженко); Одним сильним поривом Іван витягнув затичку (І. Франко).
РИВО́К (різке збільшення швидкості руху); СПУРТспорт. (під час бігу, плавання тощо). Іван Силович ривком проскочив повз стіну і зупинився в сінях, перед дверима (Г. Епік); Минувши село, задній танк почав зменшувати хід і, зробивши ще декілька ривків, зупинився (П. Панч); Фінішний спурт.