РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬрозм., РИБА́Ррозм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).

I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКАрозм., РИБОЛО́Врозм., РИБА́ЧКАдіал., ТИГИ́ТКАдіал., МЕ́ВАдіал.Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т. Шевченко); Сірі риболови кидаються раз по разу за поживою (Ю. Мокрієв); Рибачки кружляють в небі, В білім небі над рікою І тривожно будять спокій Перегуками, як діти (М. Шпак); У висхлій балці - тоскний плач тигитки (В. Мисик); Дві білі меви сидять на березі і перечаться (О. Кобилянська).