-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | риба́р | рибарі́ |
| родовий | рибаря́ | рибарі́в |
| давальний | рибаре́ві, рибарю́ | рибаря́м |
| знахідний | рибаря́ | рибарі́в |
| орудний | рибаре́м | рибаря́ми |
| місцевий | на/у рибаре́ві, рибарю́, рибарі́ | на/у рибаря́х |
| кличний | риба́рю | рибарі́ |
Словник синонімів
РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).