-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Риба́к Рибаки́
родовий Рибака́ Рибакі́в
давальний Рибако́ві, Рибаку́ Рибака́м
знахідний Рибака́ Рибакі́в
орудний Рибако́м Рибака́ми
місцевий при Рибако́ві, Рибаку́ при Рибака́х
кличний Рибаку́, Риба́к Рибаки́
відмінок однина множина
називний риба́к рибаки́
родовий рибака́ рибакі́в
давальний рибако́ві, рибаку́ рибака́м
знахідний рибака́ рибакі́в
орудний рибако́м рибака́ми
місцевий на/у рибако́ві, рибаку́ на/у рибака́х
кличний риба́че рибаки́

Словник синонімів

РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬрозм., РИБА́Ррозм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Риба́к Рибаки́
родовий Рибака́ Рибакі́в
давальний Рибако́ві, Рибаку́ Рибака́м
знахідний Рибака́ Рибакі́в
орудний Рибако́м Рибака́ми
місцевий при Рибако́ві, Рибаку́ при Рибака́х
кличний Рибаку́, Риба́к Рибаки́
відмінок однина множина
називний риба́к рибаки́
родовий рибака́ рибакі́в
давальний рибако́ві, рибаку́ рибака́м
знахідний рибака́ рибакі́в
орудний рибако́м рибака́ми
місцевий на/у рибако́ві, рибаку́ на/у рибака́х
кличний риба́че рибаки́

Словник синонімів

РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬрозм., РИБА́Ррозм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).