ржавити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ржави́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ржаві́мо, ржаві́м | |
| 2 особа | ржави́ | ржаві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ржави́тиму | ржави́тимемо, ржави́тимем |
| 2 особа | ржави́тимеш | ржави́тимете |
| 3 особа | ржави́тиме | ржави́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ржавлю́ | ржавимо́, ржави́м |
| 2 особа | ржави́ш | ржавите́ |
| 3 особа | ржави́ть | ржавля́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ржавлячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ржави́в | ржави́ли |
| жін. р. | ржави́ла | |
| сер. р. | ржави́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ржави́вши | ||