ржавити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ржави́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ржаві́мо, ржаві́м
2 особа ржави́ ржаві́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ржави́тиму ржави́тимемо, ржави́тимем
2 особа ржави́тимеш ржави́тимете
3 особа ржави́тиме ржави́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ржавлю́ ржавимо́, ржави́м
2 особа ржави́ш ржавите́
3 особа ржави́ть ржавля́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ржавлячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ржави́в ржави́ли
жін. р. ржави́ла
сер. р. ржави́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ржави́вши