решітчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний реші́тчастий реші́тчаста реші́тчасте реші́тчасті
родовий реші́тчастого реші́тчастої реші́тчастого реші́тчастих
давальний реші́тчастому реші́тчастій реші́тчастому реші́тчастим
знахідний реші́тчастий реші́тчасту реші́тчасте реші́тчасті
орудний реші́тчастим реші́тчастою реші́тчастим реші́тчастими
місцевий на/у реші́тчастому, реші́тчастім на/у реші́тчастій на/у реші́тчастому, реші́тчастім на/у реші́тчастих