решітце 1 значення

-1-
іменник середнього роду
* Але: два, три, чотири решітця́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний решітце́ реші́тця
родовий решітця́ реші́тець
давальний решітцю́ реші́тцям
знахідний решітце́ реші́тця
орудний решітце́м реші́тцями
місцевий на/у решітці́, решітцю́ на/у реші́тцях
кличний решітце́* реші́тця*