решуцький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний решу́цький решу́цька решу́цьке решу́цькі
родовий решу́цького решу́цької решу́цького решу́цьких
давальний решу́цькому решу́цькій решу́цькому решу́цьким
знахідний решу́цький, решу́цького решу́цьку решу́цьке решу́цькі, решу́цьких
орудний решу́цьким решу́цькою решу́цьким решу́цькими
місцевий на/у решу́цькому, решу́цькім на/у решу́цькій на/у решу́цькому, решу́цькім на/у решу́цьких