-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ре́чник | ре́чники |
родовий | ре́чника | ре́чників |
давальний | ре́чникові, ре́чнику | ре́чникам |
знахідний | ре́чника | ре́чників |
орудний | ре́чником | ре́чниками |
місцевий | на/у ре́чникові, ре́чнику | на/у ре́чниках |
кличний | ре́чнику | ре́чники |
Словник синонімів
АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. [Мартіан:] Ти в’язнів не одвідуєш на те, щоб я їх міг з темниці визволяти, боронячи їх справ, як адвокат (Леся Українка); Захисники й судді об’їдались останнім мужицьким скарбом, ..вони замучили селян, що затялись на своєму (М. Стельмах); Опісля говорить оборонець Гната (М. Коцюбинський); Бідні злочинці божились, благали, Слухали журно своїх речників, Громом гриміли слова прокурора, - В’язні злякались і згодились вмерти (О. Олесь).
ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас (І. Шаповал); Це [П. Грабовський] був представник нової думки (з журналу); Всі ми звикли дивитись на кобзаря як на носія правди та істини (П. Тичина); У високому палаці над Віслою.. не раз лунали схвильовані голоси посланців дружби (С. Журахович); Щоб усі слов’яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т. Шевченко); Він [В. Стефаник] став речником трудового народу, його болю, гніву, його протесту, його надій (з газети); Можливо, що.. Нечуй-Левицький намагався зробити Радюка [в романі "Хмари"] рупором власних ідей (О. Білецький); Вічним революціонером,.. мужнім поборником братерства і свободи називає світ великого сина України Івана Франка (з газети); Народи світу! В боротьбі мужайтеся! З захисниками Правди ви сходжайтеся! (П. Тичина).
ОРА́ТОР (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), КРАСНОМО́ВЕЦЬ, ЗЛАТОУ́СТ заст. ірон., ВИТІ́Я заст., РЕ́ЧНИК заст.; ТРИБУ́Н (також громадський діяч); РИ́ТОР (у Старод. Греції та Римі також учитель красномовства). Одного оратора.. дожидали, як месію.. І приїхав той оратор 18-ти років,.. і слухали його зачаровані новими думками люди (Олена Пчілка); Неговірка, мовчазна людина іноді далеко багатша духовно за красномовця (з журналу); Де й поділась ота поважність рухів.. і гнучкість мови уславленого златоуста (П. Колесник); Не спиться вам, парламентські витії (М. Рильський); А Шрам збоку слухає-слухає, да не знає, що вже там навісним речникам і казати (П. Куліш); Іван Франко - трибун народний (М. Вороний); У віршах про.. Батьківщину Рильський виявляє себе як досвідчений ритор у кращому розумінні цього слова (С. Крижанівський). - Пор. 1. промо́вець.
ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Врангель у супроводі представників іноземних військових місій інспектував укріплення Турецького валу на Перекопі (О. Гончар); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); Глибоке відчування і розуміння краси свого народу та його високого покликання, вміння відбирати кращих його репрезентантів для зображення сучасного чи минулого.., - ось неодмінні риси режисера (О. Довженко); Стулка не міг не завважити високого військового професіоналізму партизанського повпреда (І. Головченко та О. Мусієнко); Говорив він, ніби з книжки вичитував, не гірше від агентів, які вербували нас за океан (І. Муратов). - Пор. 1. представля́ти.