речитативний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний речитати́вний речитати́вна речитати́вне речитати́вні
родовий речитати́вного речитати́вної речитати́вного речитати́вних
давальний речитати́вному речитати́вній речитати́вному речитати́вним
знахідний речитати́вний речитати́вну речитати́вне речитати́вні
орудний речитати́вним речитати́вною речитати́вним речитати́вними
місцевий на/у речитати́вному, речитати́внім на/у речитати́вній на/у речитати́вному, речитати́внім на/у речитати́вних